Вивід із запою у Дніпрі в Центрі лікаря Рамзанова

Пацієнт Т-ко. С. Н. 1973 р., зловживав спиртними напоями тривалий час, звернувся за допомогою, пройшов обстеження і через кілька годин залишив центр без нав'язливих думок про спиртне. Незабаром почав працювати і продовжує вести тверезий спосіб життя протягом багатьох років.

У це важко повірити, проте, існують «блискавичні» методики лікування від алкоголізму. Насамперед - це кодування (кодування) від алкоголізму (алкогольної залежності) у Дніпрі, методика емоційно-стресової психотерапії (ЕСПТ).

Звичайно не треба вважати, що такі методики підходять абсолютно всім. В першу чергу необхідно розібратися в ступені залежності, індивідуальних особливостях та віці пацієнта, спадкових факторах та термінах давності виникнення хвороби.

Методика емоційно-стресової психотерапії при виводі із запою полягає в тому, що людині або групі людей, налаштованим на тверезість, проводиться сеанс із встановленням чіткого терміну кодування на 1, 3, 5 або більше років. Особливістю такого сеансу є зняття настирливих думок про спиртні напої та створення сприятливого емоційного фону, без болісної відрази до алкоголю. Відновлення емоційної складової підтверджується тим, що пацієнти перестають «захоплюватися думками» про перенапруги, урочистості, свята, заходи та концентруються на правильних життєствердних мотивах (тверезість, сім'я, робота).

У міжнародній класифікації хвороб алкоголізм та інші наркоманії розглядаються в тому самому розділі. Те, що держава називає харчовим продуктом (дуже зручно!), для лікарів є сильним наркотиком. Фактично алкоголь – це єдиний порівняно дешевий, доступний, офіційно дозволений державою наркотик. Та обставина, що алкогольна залежність формується менш швидко, як, скажімо, залежність у морфійних наркоманів, свідчить лише про особливості алкоголю, як наркотику.

Коли біологічний захист внаслідок серії алкогольних ударів руйнується, формується алкогольна залежність на біохімічному рівні, алкогольна наркоманія. В організмі відбуваються незворотні глибокі зміни ферментних систем печінки та інші біохімічні порушення, внаслідок чого хворий на алкогольну наркоманію назавжди втрачає здатність контролювати споживання спиртного. Категорія хворих, які страждають на алкогольну залежність, звертається за медичною допомогою, вимагає особливої уваги. Більшість пацієнтів не вважають себе хворими і лікуються лише тому, що їх змушують життєві обставини. Вони ставляться до лікування, виводу з запою, як до явища тимчасового, нав'язаного ззовні. Навіть ті, хто прийшов до лікаря добровільно, майже завжди вбачають у протиалкогольному лікуванні елемент примусу, насильства над собою, і щоб пом'якшити це відчуття, переконують себе в тому, що лікуються не від алкоголізму, а щоб «зміцнити нерви, що розхиталися».

Наявність головної ознаки хвороби – потяг до алкоголю (синдром залежності) – багато хворих не лише заперечують, а й ретельно приховують від оточуючих та лікаря, а своє захворювання вбачають у тому, що «не вміють нормально випивати». Вони вважають випивку звичайним явищем, зумовленим емоційними потребами. Незважаючи на те, що деякі пацієнти і висловлюють бажання позбутися пияцтва, вони все ж таки підсвідомо плекають надію навчитися випивати «помірно», «як усі нормальні люди». У зв'язку з цим, багато хто з них виявляє неусвідомлений опір лікуванню, якби приховану йому протидію. Одні хворі ставляться до лікування активно, інші – індиферентно, треті завзято вважають свій стан непорозумінням, фатальним поєднанням обставин.

Проте у центрі лікаря Рамзанова кожному з пацієнтів нададуть допомогу з виведення із запою та відмови від алкоголю за допомогою медикаментозного лікування, емоційно-стресової терапії та головне - бажання пацієнта, який звертається за допомогою.